Рік повномасштабної війни: понад 90% часу повітря в Києві було чистим, найбільше шкоди завдали пожежі, спричинені бойовими діями довкола столиці

Упродовж року повномасштабного вторгнення переважну більшість часу (понад 90%) у Києві спостерігалося чисте повітря, а найбільшу шкоду завдали пожежі, спричинені активними бойовими діями навколо столиці у березні 2022 року. Про це під час круглого столу із теми «Як повномасштабна війна вплинула на стан повітря у Києві» повідомив начальник Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександр Возний.

«Оперативне інформування киян про стан атмосферного повітря у столиці є одним із пріоритетів для міської влади. Попри усі виклики воєнного часу, моніторинг якості повітря та інформування киян не припинялося ні на день, навіть у найважчі періоди 2022 року. Також у минулому році міська система моніторингу була розширена двома новими високоточними пунктами спостережень європейського зразка», – повідомив Олександр Возний.

Він зазначив, що впродовж року повномасштабного вторгнення переважну більшість часу (понад 90%) повітря у Києві було чистим. Водночас, за даними міської системи моніторингу, у період із 24.03.22 до 23.03.23 високий та дуже високий індекс було зафіксовано впродовж 194 годин, що складає 2,2% загального часу спостережень.

В основному, сплески забруднення фіксувалися у наступних часових проміжках:

• 12-31 березня 2022 року, 60% часу, коли індекс якості повітря був високим або дуже високим. Причина – пожежі, спричинені активними бойовими діями довкола Києва;
• 22-23 серпня 2022 року, 9% часу, коли індекс якості повітря був високим або дуже високим. Причина – пилова буря транскордонного походження (Каспійська низовина та інші азіатські регіони);
• 22-25 грудня 2022 року, 10% часу, коли індекс якості повітря був високим або дуже високим. Причина – метеорологічні умови, які сприяли накопиченню та утриманню шкідливих домішок у приземному шарі повітря.

Члени команди ЛУН Місто AIR повідомили, що у порівнянні з 2021-м у 2022-му повітря в столиці стало чистіше. Так, за даними громадської мережі аналізу якості повітря, в середньому концентрація пилу фракції PM 2.5 за рік знизилася на 33%. За даними ЛУН Місто AIR, найбільший вплив на якість повітря мають автівки. Також серед чинників – інтенсивне індивідуальне опалення, паління сухостою, пожежі довкола Києва, а ще погодні умови, зокрема слабкий вітер та висока вологість.

У круглому столі також взяли участь депутатка Київської міської ради, членкиня постійної комісії КМР з питань екологічної політики Ольга Чайка; депутат Київської міської ради, член постійної комісії КМР з питань екологічної політики Вадим Сторожук; кураторка ЛУН Місто AIR Анна Денисенко; Hardware engineer ЛУН Місто AIR, аспірант Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрій Антоненко.

Нагадаємо, міська система моніторингу повітря Києва складається  з 7 високоточних (референтних) та 46 індикативних пунктів спостережень за станом атмосферного повітря європейського зразка. Пункти спостережень аналізують повітря за такими показниками як пил (РМ1.0, PM 2,5 і PM10), діоксид сірки, оксид азоту, озон, сірководень, летючі органічні речовини. Дані з датчиків фіксуються щохвилини, зберігаються на сервері та виводяться у режимі реального часу на сайт asm.kyivcity.gov.ua та в додатку «Київ Цифровий».

Довідково.

ЛУН Місто AIR – громадська мережа аналізу якості повітря, яка демонструє дані у реальному часі за допомогою сайту, чат-ботів та застосунку. Це розробка ІТ-компанії ЛУН та науковців КНУ імені Тараса Шевченка. Мережа налічує близько 100 станцій та понад 400 000 користувачів. Система працює в Києві, Одесі, Львові, Чернівцях, Хмельницькому, готується до запуску в Івано-Франківську, Тернополі та Ужгороді.